Робітничий рух від шахтарських страйків 1989 го до сьогодення| НПГУ

Ніби за ланцюговою реакцією хвиля робітничих протестів Кузбасу охоплювала і гірничодобувні підприємства України. Першими приєдналися уніч з 15 на 16 липня до страйку гірники шахти «Ясиновська-Глибока» ВО «Макіїввугілля» Донецької області. Страйк очолив робітник очисного забою В. Комісарук. 17 липня страйк підтримали гірники шахти імені Стаханова ВО «Красноармійськвугілля» міста Димитров (нині шахта Капітальна ДП «Мирноградвугілля» міста Мирноград). На той час на підприємстві працювало 35 тисяч шахтарів. Гірники першої зміни вирішили підтримати страйкуючих шахти «Ясиновська-Глибока», не їхати у шахту, а рушити колоною до центру міста (це 4 км від підприємства) де знаходився міськом Комуністичної партії. Шахтарі нічної зміни, виїжджали із копальні та приєднувалися до своїх товаришів. Адміністрація підприємства і партійне керівництво, налякані страйком, намагалися змусити шахтарів повернутися до роботи, але марно, ситуацією вони вже не керували. Люди повірили, що нарешті встановилася нова влада, влада народу, і йшли на площі шахтарських міст до учасників страйку зі своїми проблемами. Причинами страйку шахтарів було загострення соціально-економічних проблем у шахтарських регіонах: незадовільні умови праці, низька заробітна платня, зловживання партійних функціонерів, хронічні перебої з постачанням продуктів харчування. НЕЗАЛЕЖНА ПРОФСПІЛКА ГІРНИКІВ УКРАЇНИ