Від Луки святого Євангелія читáння. Лк. 14 зач. 4, 22-30. 22. Того часу дивувалися люди словам ласки, що виходили з уст Ісусових, і говорили: – Чи він не син Йосифа? 23. Він сказав їм: – Ви, певно, скажете мені цю приповідку: лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут у твоїй батьківщині. 24. І він додав: – Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають у його батьківщині. 25. Та я вам кажу по правді: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як зачинилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю; 26. однак ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в Сидон-краю, до вдови жінки. 27. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана. 28. Почувши це, всі в синагозі сповнилися люттю 29. і, вставши, вигнали його геть за місто і вивели на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. 30. Та він, пройшовши серед них, пішов далі