На городі верба рясна. Автентичний спів Донеччини, сел

На городі верба рясна, на городі верба рясна Там стояла дівка красна. Вона красна ще й вродлива, вона красна ще й вродлива Її доля нещаслива, її доля нещаслива ЇЇ доля нещаслива, нема того, що любила. Нема його, то й не буде, нема його то й не буде Розрояли люди, його люди, Розророяли розсудили, розрояли розсудили, Щоб ми в парі не ходили. А ми в парі ходить будем, а ми в парі ходить будем Ще й друг друга любить будем.