Б. Гребенщиков. Я не знаю, зачем и кому это нужно/I don't know
Я не знаю, зачем и кому это нужно, Кто послал их на смерть не дрожавшей рукой, Только так беспощадно, так зло и ненужно Опустили их в Вечный Покой! Осторожные зрители молча кутались в шубы, И какая-то женщина с искаженным лицом Целовала покойника в посиневшие губы И швырнула в священника обручальным кольцом. Закидали их елками, замесили их грязью И пошли по домам — под шумок толковать, Что пора положить бы уж конец безобразью, Что и так уже скоро, мол, мы начнем голодать. И никто не додумался просто стать на колени И сказать этим мальчикам, что в бездарной стране Даже светлые подвиги — это только ступени В бесконечные пропасти — к недоступной Весне! ________________________ I don't know why and who needs it, Who sent them to death with a hand that did not tremble, Only so mercilessly, so evil and unnecessary Lowered them into Eternal Peace! Cautious spectators silently wrapped themselves in fur coats, And a woman with a distorted face Kissed the dead man on blue lips And threw a wedding ring at the priest. They covered them with Christmas trees, kneaded them with mud And went home - to interpret under the guise, That it's time to put an end to the disgrace, As it is already soon, they say, we will begin to starve. And no one thought to just kneel And tell these boys that in a mediocre country Even bright feats are only steps To the endless abysses - to the inaccessible Spring! __________________________________ Я не знаю, навіщо і кому це треба, Хто послав їх на смерть рукою, що не тремтіла, Тільки так нещадно, так зло та непотрібно Опустили їх у Вічний спокій! Обережні глядачі мовчки куталися в шуби, І якась жінка зі спотвореним обличчям Цілувала покійника в сині губи І шпурнула в священика обручкою. Закидали їх ялинками, замісили їх брудом І пішли по хатах - під шумок тлумачити, Що час покласти б кінець неподобству, Що й так уже скоро, мовляв, ми почнемо голодувати. І ніхто не здогадався просто стати на коліна І сказати цим хлопчикам, що у бездарній країні Навіть світлі подвиги — це лише щаблі У безкінечні прірви — до недоступної Весни! _______________________________________________ Відео з каналу Zima Magazine http://youtube.com/watch?v=kB60kN7vfBU
Я не знаю, зачем и кому это нужно, Кто послал их на смерть не дрожавшей рукой, Только так беспощадно, так зло и ненужно Опустили их в Вечный Покой! Осторожные зрители молча кутались в шубы, И какая-то женщина с искаженным лицом Целовала покойника в посиневшие губы И швырнула в священника обручальным кольцом. Закидали их елками, замесили их грязью И пошли по домам — под шумок толковать, Что пора положить бы уж конец безобразью, Что и так уже скоро, мол, мы начнем голодать. И никто не додумался просто стать на колени И сказать этим мальчикам, что в бездарной стране Даже светлые подвиги — это только ступени В бесконечные пропасти — к недоступной Весне! ________________________ I don't know why and who needs it, Who sent them to death with a hand that did not tremble, Only so mercilessly, so evil and unnecessary Lowered them into Eternal Peace! Cautious spectators silently wrapped themselves in fur coats, And a woman with a distorted face Kissed the dead man on blue lips And threw a wedding ring at the priest. They covered them with Christmas trees, kneaded them with mud And went home - to interpret under the guise, That it's time to put an end to the disgrace, As it is already soon, they say, we will begin to starve. And no one thought to just kneel And tell these boys that in a mediocre country Even bright feats are only steps To the endless abysses - to the inaccessible Spring! __________________________________ Я не знаю, навіщо і кому це треба, Хто послав їх на смерть рукою, що не тремтіла, Тільки так нещадно, так зло та непотрібно Опустили їх у Вічний спокій! Обережні глядачі мовчки куталися в шуби, І якась жінка зі спотвореним обличчям Цілувала покійника в сині губи І шпурнула в священика обручкою. Закидали їх ялинками, замісили їх брудом І пішли по хатах - під шумок тлумачити, Що час покласти б кінець неподобству, Що й так уже скоро, мовляв, ми почнемо голодувати. І ніхто не здогадався просто стати на коліна І сказати цим хлопчикам, що у бездарній країні Навіть світлі подвиги — це лише щаблі У безкінечні прірви — до недоступної Весни! _______________________________________________ Відео з каналу Zima Magazine http://youtube.com/watch?v=kB60kN7vfBU