Від Луки святого Євангелія читáння. Лк. 19 зач. 5, 17-26. 17. Одного разу, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та законовчителі, що прийшли були з усіх сіл Галилеї та Юдеї, і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти. 18. Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали, як би його внести й покласти перед ним. 19. Не найшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса. 20. Бачачи їхню віру, Ісус мовив: – Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої! 21. Книжники та фарисеї почали міркувати: «Хто це, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?» 22. Ісус, знаючи думки їхні, відповів їм: – Чому так думаєте в серцях ваших? 23. Що легше – сказати: відпускаються тобі гріхи твої; чи сказати: встань і ходи? 24. Та щоб ви знали, що Син чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – мовив розслабленому, – кажу тобі: встань, візьми твоє ліжко і йди додому. 25. І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога. 26. Всі, дивуючись, остовпіли й прославляли Бога, і, повні страху, казали: – Сьогодні бачили ми дивні речі