Від Луки святого Євангелія читáння. Лк. 91 зач. 18, 18-27. 18. В той час один чоловік приступив до Ісуса, спокушаючи його і кажучи: – Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? 19. Ісус озвавсь до нього: – Чому мене звеш добрим? Ніхто не добрий, хіба один Бог. 20. Ти заповіді знаєш: не чужолож, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй батька і матір. 21. Той відповів: – Все це я зберіг змалку. 22. Почувши те, Ісус сказав до нього: – Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходь іди слідом за мною. 23. Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий. 24. Глянув Ісус на нього й мовив: – Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в царство Боже! 25. Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в царство Боже. 26. Ті, що слухали, сказали: – Хто ж тоді може спастися? 27. Він відповів: – Неможливе в людей – можливе в Бога.