Примара міста

#українськамузика Твої вулиці холодні й далекі, Я йду ними, мов примара без дому. Вітрини дивляться, але не бачать, Ніхто не чує, як я говорю сам до себе. У кав’ярнях горять тихі вогні, Люди сміються, та я не з ними. Я замовляю тишу замість кави, І дивлюсь у вікно, як ніщо тане. Я — чужий у власному місті, Серед голосів і трамвайних ліній. Я жду тебе в кожному кроці, А знаходжу лиш порожні кімнати. Мені здається, що бачу тебе у натовпі, Але то лише тінь у світлі ліхтаря. Я хочу підійти, та не рухаюсь, Бо знаю — там нікого немає. Я — чужий у власному місті, Серед голосів і трамвайних ліній. Я жду тебе в кожному кроці, А знаходжу лиш порожні кімнати. Твої вулиці холодні й далекі… А я все ще йду ними.