Жінки, які захищають Карпати. Оксана Станкевич-Волося?
З вами коротка серія просвітніх програм про важливість участі громадськості Закарпаття у процесі прийняття рішень щодо великих індустріальних проєктів, які впивають на екологічну безпеку усього Карпатського регіону на лише на рівні країни, а і Європи. Як приклад узятий кейс амбітних планів вітроенергетичного бізнесу, ТОВ УК «Вітряні парки України», побудувати в Карпатах понад 200 вітряків загальною потужністю понад 1,5 ГВт. Майже усі території, які обрали для будівництва вітроелектростанцій – об’єкти Смарагдової мережі, оточені численними об’єктами ПЗФ і пралісами. На сьогодні відомо, що це полонини Рівна (Руна), Красна і Апецька, гори Гостра і Лютянська Голиця, Вододільний хребет і Свидовецький масив. Ці розмови - ідея ініціативи «Закарпаття екологічне» спільно із медіа-порталом «ПравдаЄ». Експерти програм: адвокатка Наталія Майстренко, екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук та голова ГО «Зберегти Пікуй» Наталія Вишневська. Жінки, які захищають цінне й унікальне високогір’я Українських Карпат від бульдозерних проєктів, зокрема від забудови вітроелектростанціями. З Оксаною Станкевич-Волосянчук говоримо проєкти будівництва вітроелектростанцій ТОВ УК «Вітряні парки України» в Українських Карпатах, один з яких, попри відсутність висновку з ОВД – отже незаконно, реалізується на полонині Рівна (полонині Руна). Також згадуємо про нові лісові автодороги. Незаплановані матеріалами лісовпорядкування, їх знадобилось раптово будувати ДП «Ліси України» через старовікові ліси і праліси, які оточують обрані «Вітропарками» території для ВЕС-проєктів. Нарешті говоримо, які місця для вітряків можуть бути прийнятними, а високогір’я Українських Карпат – навпаки, чому треба захищати. У захисті свого довкілля та залученості у прийнятті рішень про майбутнє Карпат місцевим мешканцям доступні інструменти прямої демократії та доступ до публічної інформації і людей, які відповідальні за прийняття рішень у громаді чи області. І які, також, несуть відповідальність за бездіяльність і екозлочини, що відбуваються на гірських хребтах Карпаті і у лісах навколо них прямо зараз. Тому саме від позиції цього покоління громадськості залежить, чи їхні нащадки будуть жити у безпечному і екологічному майбутньому . Або ж гори й полонини, прохолодні гірські річки й потоки, височенні карпатські ліси з блукаючими звірами і луки, сповнені різнотрав’я та кольорової комашні, залишаться тільки у спогадах і на фото.
З вами коротка серія просвітніх програм про важливість участі громадськості Закарпаття у процесі прийняття рішень щодо великих індустріальних проєктів, які впивають на екологічну безпеку усього Карпатського регіону на лише на рівні країни, а і Європи. Як приклад узятий кейс амбітних планів вітроенергетичного бізнесу, ТОВ УК «Вітряні парки України», побудувати в Карпатах понад 200 вітряків загальною потужністю понад 1,5 ГВт. Майже усі території, які обрали для будівництва вітроелектростанцій – об’єкти Смарагдової мережі, оточені численними об’єктами ПЗФ і пралісами. На сьогодні відомо, що це полонини Рівна (Руна), Красна і Апецька, гори Гостра і Лютянська Голиця, Вододільний хребет і Свидовецький масив. Ці розмови - ідея ініціативи «Закарпаття екологічне» спільно із медіа-порталом «ПравдаЄ». Експерти програм: адвокатка Наталія Майстренко, екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук та голова ГО «Зберегти Пікуй» Наталія Вишневська. Жінки, які захищають цінне й унікальне високогір’я Українських Карпат від бульдозерних проєктів, зокрема від забудови вітроелектростанціями. З Оксаною Станкевич-Волосянчук говоримо проєкти будівництва вітроелектростанцій ТОВ УК «Вітряні парки України» в Українських Карпатах, один з яких, попри відсутність висновку з ОВД – отже незаконно, реалізується на полонині Рівна (полонині Руна). Також згадуємо про нові лісові автодороги. Незаплановані матеріалами лісовпорядкування, їх знадобилось раптово будувати ДП «Ліси України» через старовікові ліси і праліси, які оточують обрані «Вітропарками» території для ВЕС-проєктів. Нарешті говоримо, які місця для вітряків можуть бути прийнятними, а високогір’я Українських Карпат – навпаки, чому треба захищати. У захисті свого довкілля та залученості у прийнятті рішень про майбутнє Карпат місцевим мешканцям доступні інструменти прямої демократії та доступ до публічної інформації і людей, які відповідальні за прийняття рішень у громаді чи області. І які, також, несуть відповідальність за бездіяльність і екозлочини, що відбуваються на гірських хребтах Карпаті і у лісах навколо них прямо зараз. Тому саме від позиції цього покоління громадськості залежить, чи їхні нащадки будуть жити у безпечному і екологічному майбутньому . Або ж гори й полонини, прохолодні гірські річки й потоки, височенні карпатські ліси з блукаючими звірами і луки, сповнені різнотрав’я та кольорової комашні, залишаться тільки у спогадах і на фото.