Конвалія | Пісня | Cлова Леся Українка | by MusicLand
Пісня «Конвалія» слова Леся Українка [1884] by MusicLand Вірш, повний текст Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. Та недовго навтішалась Конвалія біла, — І їй рука чоловіча Віку вкоротила. Ой понесли конвалію У високу залу, Понесла її з собою Панночка до балу. Ой на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крав. То ж панночка в веселому Вальсі закрутилась, А в конвалії головка Пов'яла, схилилась. Промовила конвалія: "Прощай, гаю милий! І ти, дубе мій високий, Друже мій єдиний!" Та й замовкла. Байдужою Панночка рукою Тую квіточку зів'ялу Кинула додолу. Може, й тобі, моя панно. Колись доведеться Згадать тую конвалію, Як щастя минеться. Недовго й ти, моя панно, Будеш утішатись Та по балах у веселих Таночках звиватись. Може, колись оцей милий, Що так любить дуже, Тебе, квіточку зів'ялу, Залишить байдуже!.. [Волинь, 30/Х 1884]
Пісня «Конвалія» слова Леся Українка [1884] by MusicLand Вірш, повний текст Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. Та недовго навтішалась Конвалія біла, — І їй рука чоловіча Віку вкоротила. Ой понесли конвалію У високу залу, Понесла її з собою Панночка до балу. Ой на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крав. То ж панночка в веселому Вальсі закрутилась, А в конвалії головка Пов'яла, схилилась. Промовила конвалія: "Прощай, гаю милий! І ти, дубе мій високий, Друже мій єдиний!" Та й замовкла. Байдужою Панночка рукою Тую квіточку зів'ялу Кинула додолу. Може, й тобі, моя панно. Колись доведеться Згадать тую конвалію, Як щастя минеться. Недовго й ти, моя панно, Будеш утішатись Та по балах у веселих Таночках звиватись. Може, колись оцей милий, Що так любить дуже, Тебе, квіточку зів'ялу, Залишить байдуже!.. [Волинь, 30/Х 1884]